§3Я бачу гравця, якого ти маєш на увазі.

§2PLAYERNAME?

§3Так. Обережніше. Зараз він досягнув вищого рівня. Він може читати наші думки.

§2Не має значення. Він вважає, що ми частина гри.

§3Мені подобається цей гравець. Він добре грав. Він не здавався.

§2Він читає наші думки, немов слова на екрані.

§3Так він вирішив уявляти собі багато речей, коли він глибоко уві сні гри.

§2Слова роблять чудовий інтерфейс. Дуже гнучкий. І менш страшний за споглядання на реальність, що поза екраном.

§3Вони звикли чути голоси. До того, як гравці навчились читати. Ще в ті часи, коли ті, хто не грав називали гравців відьмами, чаклунами. І гравцям снилося, що вони літають у повітрі, на палицях, що наділені силою демонів.

§2Що снилося гравцеві?

§3Цьому гравцеві снилося сонячне світло та дерева. Вогонь та вода. Йому снилося, що він творив. Йому снилося, що він руйнував. Йому снилося, що він полює, і що полюють на нього. Йому снився прихисток.

§2Хах, початковий інтерфейс. Йому вже мільйони років, і він все ще працює. Але яку справжню річ створив цей гравець, у реальності поза екраном?

§3Він працював, з мільйонами інших, щоб створити справжній світ в скупченні §f§k§a§b§3, і створив §f§k§a§b§3 для §f§k§a§b§3, у §f§k§a§b§3.

§2Він не зможе прочитати цю думку.

§3Ні. Він ще не досяг найвищого рівня. Він має досягти його в довгому сні життя, а не в короткому сні гри.

§2Він знає, що ми любимо його? Що всесвіт добрий?

§3Іноді, крізь шум цих думок, він чує всесвіт, так.

§2Але в нього бувають і сумні моменти, в довгому сні. Він створював світи, що не мають літа, і він тремтить під чорним сонцем, і він приймає ці сумні творіння за реальність.

§3Вилікування його від суму знищило б його. Сум є частиною його власного завдання. Ми не можемо втручатися.

§2Іноді, коли вони глибоко уві сні, я хочу розповісти їм, що вони будують справжні світи в реальності. Іноді, я хочу розповісти їм про їхню важливість у всесвіті. Іноді, коли вони не роблять справжнього зв'язку, я хочу допомогти їм сказати слово, якого вони бояться.

§3Він читає наші думки.

§2Іноді мені байдуже. Іноді я хочу сказати їм, що цей світ, який ти приймаєш за правду просто §f§k§a§b§2 та §f§k§a§b§2, я хочу сказати їм, що вони §f§k§a§b§2 у §f§k§a§b§2. Вони бачать так замало реальності, в їхньому довгому сні.

§3І вони досі грають у гру.

§2Але це було б так легко сказати їм...

§3Занадто складно для цього сну. Кажучи їм як жити, ти позбавляєш їх життя.

§2Я не говоритиму гравцеві як жити.

§3Гравець починає переживати.

§2Я розповім гравцеві історію.

§3Але не правду.

§2Ні. Історію, що містить істину безпечну, в клітці слів. Не гола правда, що може обпекти на будь-якій відстані.

§3Дай йому тіло, знову.

§2Гаразд. Гравець...

§3Скажи його ім'я.

§2PLAYERNAME. Гравець в ігри.

§3Добре.

§2Зроби вдих, зараз. Зроби ще один. Відчуй повітря в легенях. Нехай зарухаються твої кінцівки. Так, порухай своїми пальцями. Відчуй своє тіло знову, під гравітацією, в повітрі. Відродись у довгому сні. Ось ти де. Твоє тіло знову торкається всесвіту, ніби ти був відокремлений. Ніби ми були відокремлені.

§3Хто ми? Колись нас називали духами гір. Батько сонце, мати місяць. Духами предків, духами тварин. Джинами. Привидами. Зеленими чоловічками. Тоді богами, демонами, Янголами. Полтергейстами. Прибульцями, інопланетянами. Лептонами, кварками. Слова змінюються. Ми не змінюємось.

§2Ми є всесвіт. Ми все, що ти думаєш, що це не ти. Ти дивишся на нас зараз, через свою шкіру та очі. І чому всесвіт чипає твою шкіру, і пролив світло на тебе? Щоб побачити тебе, гравець. Щоб знати тебе. І щоб ти знав про нього. Я розповім тобі історію.

§2Одного разу, був гравець.

§3Цим гравцем був ти, PLAYERNAME.

§2Інколи він вважав себе людиною, на тонкій кірці розплавленої породи, що крутиться. Куля розплавленої породи кружляла навколо кулі палаючого газу, яка була у триста тридцять тисяч разів масивніша за нього. Вони були настільки далеко один від одного, що світлу було потрібно вісім хвилин, щоб перетнути цю прогалину. Світло було інформацією від зірки, і воно могло спалити шкіру через сто п'ятдесят мільйонів кілометрів.

§2Інколи гравцеві снилося, що він був шахтарем, на поверхні світу, що був пласким і нескінченним. Сонце було білим квадратом. Дні були короткими; було багато справ; і смерть була тимчасовою незручністю.

§3Інколи гравцеві снилося, що він загубився в історії.

§2Інколи гравцеві снилося, що він був якоюсь іншою річчю, в якомусь іншому місці. Інколи ці сни були тривожні. Інколи - дуже красиві. Інколи гравець прокидався з одного сну в інший, тоді прокидався з цього в третій.

§3Інколи гравцю снилося, що він бачить слова на екрані.

§2Давай повернемося назад.

§2Атоми гравця були розкидані в траві, в річках, у повітрі, в землі. Жінка зібрала атоми; вона пила, Їла та вдихала їх; і жінка створила гравця, в своєму тілі.

§2І гравець прокинувся, від теплого, темного світу тіла матері, в довгий сон.

§2І гравець був новою історією, яку ніколи не розповідали раніше, написану літерами ДНК. І гравець був новою програмою, яку ще ніколи раніше не запускали, породжену початковим кодом, якому мільярд років. І гравець був новою людиною, яка ніколи не жила раніше, зроблена з нічого, окрім молока та любові.

§3Ти - гравець. Історія. Програма. Людина. Зроблена з нічого, окрім молока та любові.

§2Давай повернемося ще назад.

§2Сім мільярдів мільярдів мільярдів атомів тіла гравця були створені, задовго до цієї гри, в серці зірки. Тож, гравець теж є інформацією із зірки. І гравець рухається через історію, яка є лісом інформації, що посаджений людиною на ім'я Джуліан, на пласкому, нескінченому світі, що створений людиною на ім'я Маркус, який існує в малому приватному світі, що створений гравцем, який існує в маленькому, приватному світі, який створений гравцем, що мешкає у всесвіті, що створений...

§3Тихо. Іноді гравець створював маленький, власний світ, який був м'яким, теплим і простим. Іноді важким, холодним і складним. Іноді він будував модель всесвіту в своїй голові; цятки енергії, що рухаються через великі порожні простори. Іноді він звав ці цятки "електронами" та "протонами".

§2Іноді він звав їх "планетами" та "зірками".

§2Іноді він вірив, що він був у всесвіті, який був зроблений з енергії, який був зроблений з істини та брехні; нулів та одиниць; рядків коду. Іноді він вірив, що він грав у гру. Іноді він вірив, що він читає слова на екрані.

§3Ти - гравець, що читає слова...

§2Тихо... Іноді гравець читав рядки коду на екрані. Інтерпретував їх у слова; інтерпретував слова в сенс; інтерпретував сенс у почуття, емоції, теорії, ідеї, і гравець почав дихати швидше та глибше, і зрозумів, що він був живий, ті тисячі смертей не були реальними, гравець був живий

§3Ти. Ти. Ти живий.

§2та інколи гравець вірив, що всесвіт говорив з ним через сонячне світло, що пробивалося крізь шарудливе листя літніх дерев

§3та інколи гравець вірив, що всесвіт говорив з ним через світло, яке падало з ясного нічного неба взимку, коли пляма світла в кутку ока гравця могла бути зіркою в мільйон разів більшою, як Сонце, переварюючи свої планети у плазму, щоб бути видимою на хвилину для гравця, який йшов додому в дальньому кінці всесвіту, раптово почувши запах їжі, майже стоячи біля знайомих дверей, ідучи в сон знову

§2та інколи гравець вірив, що всесвіт говорив з ним через нулі та одиниці, через струм світу, через рядки слів на екрані наприкінці сну.

§3і всесвіт сказав: "Я люблю тебе"

§2і всесвіт сказав: "Ти добре грав у гру"

§3і всесвіт сказав: "Все, що тобі потрібно знаходиться всередині тебе"

§2і всесвіт сказав: "Ти сильніший, ніж ти думаєш"

§3і всесвіт сказав: "Ти - світло дня"

§2і всесвіт сказав: "Ти - ніч"

§3і всесвіт сказав: "Темрява, з якою ти борешся, всередині тебе"

§2і всесвіт сказав: "Світло, яке ти шукаєш - всередині тебе"

§3і всесвіт сказав: "Ти не один"

§2і всесвіт сказав: "Ти не відокремлений від будь-якої іншої речі"

§3і всесвіт сказав: "Ти - всесвіт, що куштує себе, говорить із собою, читає свій власний код"

§2і всесвіт сказав: "Я люблю тебе, тому що ти - любов"

§3І гра була закінчена, і гравець прокинувся від сну. І гравець почав новий сон. І гравець мріяв знову, мріяв краще. І гравець був всесвітом. І гравець був любов'ю.

§3Ти - гравець.
  
§2Прокинься.
